Різдво Христове

Понад 2000 років тому у невеликому містечку Віфлеємі відбулася небувала подія – народився у світ Богомнемовля, Син Божий. Ісус Христос народився надприродним чином від Діви Марії, яку ми відтоді називаємо Богородицею. Прийшовши на землю, Він не був зустрінутий шаною, знатністю та багатством. У Нього навіть не було колиски, як у всіх дітей, не було й притулку – Він народився за містом, у печері і був покладений у ясла, куди кладуть корм для тварин. Першими гостями божественного немовляти були не царі та вельможі, а прості пастухи, яким Ангел сповістив про Різдво Христове: «Я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, Який є Христос Господь! І ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк 2,10-12). Пастухи першими поспішили вклонитися новонародженому Спасителеві. У цей час із дарами Царю Миру йшли волхви зі сходу (волхви – це давні мудреці). Вони чекали, що незабаром має на землю прийти великий Цар Світу, а чудова зірка вказала їм шлях до Єрусалиму. Волхви принесли Немовля дари: золото, ладан і смирну. Ці дари мали глибокий сенс: золото принесли як Царю у вигляді данини, ладан як Богу, а смирну як людині, яка має померти (смирною в ті далекі часи помазували померлих). Але невже так зустрів Христос, що народився? Свята церква співає, що все Боже творіння зустрічало Спасителя: ангели принесли Йому спів, волхви - дари, пастирі зустріли Немовля, земля приготувала печеру-вертеп, а Матір'ю Господа стала Діва Марія. Різдво Христове завершує сорокаденний Різдвяний піст (св. Чотиридесятниця), напередодні свята дотримується суворого посту. Після Різдва настають святки – святі дні або 12 днів, протягом яких відзначається свято.